Отець Микола Конрад народився 16 травня 1876 р. у с. Струсові на Тернопільщині. Його батьки - Йосиф і Марія з Житковських. Гімназійні науки Микола відбув у Львові в середній школі ОО. Воскресінців у 1887 - 1889 роках. Філософські студії завершував у Римі, в Колегії Поширення Віри (Ргораganda Dei Fide). 9 грудня 1895 року він став доктором філософії, а 8 травня 1899 - доктором богослов'я.

 

1896-1897-роки навчання в Університеті ім. св. Томи ОО. Домініканців у Римі. В 1899 році був рукоположений на священика Львівської Архиєпархії, а від 1900 року виконував обов'язки учителя в Українській гімназії м. Тернополя. В часі І Світової війни о. Микола душпастирював в угорському місті Гра деці та в таборі українських біженців у Ґмніді (Швейцарія ), де був управителем гімназійних курсів до 1918 року.

В 1920-1929 роках учителював у Бережанській і Тернопільських гімназіях. У 1929 році заснував у Львові перше українське католицьке студентське товариство "Обнова". У 1931-1935 рр. виконував обов'язки душпастиря української академічної молоді у м. Львові. У 1930 році Митрополит Андрей Шептицький запросив о. Конрада викладати соціологію і стародавню та новітню філософії у Львівській Богословській Академії. На пропозицію о. ректора д-ра Йосипа Сліпого Професорська Колегія Богословської Академії запропонувала Преосвященному Митрополитові Андрею Шептицькому найменувати о. д-ра Миколу Конрада надзвичайним професором філософського відділу на основі його праці "Нарис історії стародавньої філософії".

Отець був одружений і мав четверо дітей. Дружина його Антоніна з роду Бліхар. Найстаршого сина назвали Степан, дочки: Ярослава і Марія та наймолодший син Володимир.

З приходом більшовицьких військ до Галичини Митрополит Андрей призначив о. Миколу парохом у селі Страдч біля Янова.

Отець-доктор Микола Конрад - це людина міцної віри, яку не лякали небезпеки військового часу, і ті переслідування, яких зазнавала Українська Греко-Католицька Церква зі сторони вороже налаштованого комуністичного режиму Він продовжував виконувати свої священичі обов'язки за будь-яких обставин. Зі слів ще живих парохіян с. Страдч, отець користувався пошаною та авторитетом. Його любили та цінували як порядну і справедливу людину. Він навчав парохіян катехизму, особливу увагу звертав на молодь, дбав про те, щоб вона себе не губила на манівцях, а практикувала християнське життя.

У четвер 26 червня 1941 року отець-доктор Микола Конрад і дяк Володимир Прийма ризикуючи життям, йшли, щоб уділити Святу Тайну Сповіді хворій жінці. При поверненні додому їх наздогнали солдати НКВС. Отець був одягнений у священичі ризи, так, що здалека можна було зауважити, що йде священик. Отця і дяка схопили і повели в ліс, який називається Бірок. Там енкавеесівці по-звірячому замордували отця і дяка. Трохи пізніше були знайдені трупи обидвох. Отець Конрад був вбитий через ненависть атеїстичного режиму до Католицької Церкви, за сумлінне виконання своїх священичих обов'язків.

1. Д-ра І. Франка: Поема про створення світа. - Львів, 1905.
2. Модерна ментальність і католицизм. Академічний виклад. - Львів: Мета, 1934.
3. Націоналізм і католицизм. Академічний виклад. - Львів: Мета, 1934.
4. Нарис історії старовинної філософії. - Львів: Богословіє, 1934.- Ч 1, число 15.
5. Нарис історії старовинної філософії. - Львів: Богословіє, 1934.- Ч 1, число 16-17.
6. Корпоративний устрій громадянства. Академічний виклад. - Львів: Мета, 1935.
7. Нарис історії старовинної філософії. - Львів: Богословіє, 1934.- Ч З, число 19.
8. Основні напрямки новітньої соціології. Лібералізм. - Львів: Богословіє, 1936. Число 21.
9. У Тернополі співредагував "Тернопільський голос", де поміщував різні статті. Співпрацював з Марійським Товариством Молоді, "Нашим приятелем" і "Правдою"; писав статті та рецензії в "Ниві", "Меті" і "Богословії".